Баймудань

Баймудань - це, мабуть, найбільш поширений чай з усіх білих китайських чаїв. Його назва по-китайськи пишеться ось так: 白牡丹, а перекладається як «білий піон». Тільки, будь ласка, не питайте мене, чому саме білий піон. Ніхто не знає.

Баймудань, як і багато чаю, вирощується на південному сході Китаю, в провінції Фуцзянь, в повіті Фудін (福鼎). Іноземцям ці географічні назви ні про що не говорять, але, разом з тим, будь-який китаєць пояснить вам, що це за місця, де вони знаходяться і чому вони так популярні в самому Китаї.

Річ у тому, що Фудін - це одна з чайних столиць Піднебесної. Це повіт, з якого культура білих чаїв поширюється по всій країні, а потім і світу. Саме тут китайські майстри виробляють цей унікальний білий чай Баймудань.

У чому фішка цього чаю? У тому, що він білий. А це означає, що чай практично не піддавався ні механічної, ні термообробці в процесі виробництва. Цей чай зберіг в собі всі корисні мікроелементи та вітаміни, закладені в нього природою.

Зовнішній вигляд Баймудань не схожий ні на один з китайських чаїв. На дві третини він складається з акуратного і невеликого чайного листа. І на третину - з бруньок, що не розпустились. При зборі цього чаю китайські тітоньки (збиральниці) знімають з куща два верхніх листочка та бруньки. Вона дуже мала - всього сантиметр або півтора в довжину. І вся покрита білим ворсом - мільйонами дрібних, ніжних волосків білого кольору. Після обробки два листочка буріють і стають темним, а ось брунька з білим ворсом так і залишається світлою.

Родзинка чаю Баймудань якраз і полягає в поєднанні аромату, який дає листя з ароматом, який дають бруньки. Вони зливаються в один - так з'являється на світ містика цього білого чаю.

Якість чаю Баймудань і, відповідно, його вартість можна оцінити за зовнішнім виглядом. Тут потрібно звернути увагу на те, яка частка самих бруньок  щодо чайного листу. Якщо бруньок в чаї багато, вони яскраві, а ворс на них приємний і пухнастий, очевидно - перед вами якісний і справжній Баймудань.

На мій погляд, білі чаї - це чаї жіночі. Вони ніжні, легкі, прозорі. З дуже обережним і ненав'язливим ароматом. І чай Баймудань тому ще одне підтвердження. Коли до мене в гості приходять дівчата, частіше за інших я заварюю Баймудань. І він користується незмінним успіхом.

При заварці цей чай дає дивовижний, приємний аромат. Аромат, який так легко забути, але потім так легко згадати. Трохи солодкий, фруктовий і ніжний. Прозорий, ледь вловимий, легкий. Якщо ви не поспішаючи заварите цей чай, закриєте очі та прислухаєтеся до відчуттів, то ви обов'язково знайдете тут березовий сік і хвою, карамельну солодкість і терпкість, весняних крапель і талий сніг.

А коли ви будете заварювати цей чай в гайвані, обов'язково зніміть порцелянову кришку, від якої йде гаряча пара, переверніть її та подихайте. Тут ви знайдете ще півтора десятка ноток і натяків. Це можна робити довго. Дуже довго. Відірватися непросто.

Баймудань дає прозорий, майже безбарвний настій. Але ця безбарвність оманлива. Тому що за нею ховається чарівний смак. А потім - ще й довгий післясмак.

І ще один момент. Чай баймудань, попри свою зовнішню «ніжність», дуже сильний всередині. Якщо його покласти більше, ніж того потрібно, то настій вийде перенасиченим і різким. Те ж саме станеться, якщо його «перетримати». Тому починайте з невеликих кількостей чаю. І робіть заварки швидкими. Залили - злили. Поступово ви прийдете до оптимальної кількості чаю і часу заварювання. Баймудань - це дивовижний, юний чай, з яким ніколи не буває нудно. Але, будь ласка, пийте його не поспішаючи та вдумливо. Домовилися?